понеділок, 13 лютого 2012 р.

Бджілка - мандрівниця

"бджілка - мандрівниця"

Це було жаркого літа
Серед квітів і лугів,
Коли ще зелене жито Й чути соловейка спів.

Розквітли в лузі диво-квіти,
На вигляд, як волошки ранні
Такі одні у цілім світі,
Виконують вони бажання.

Літала бджілка над тим лугом 
й збирала з квіточок нектар
Усім вона хорошим другом
Й порадником завжди була

Вона хотіла із нектару
Зробити мед на радість всім,
Але сьогодні заблукала
І не могла знайти свій дім.

Був сильний вітер, буревій
Він збив нещасну із дороги
Тепер лиш мрія вулик свій
В очах у неї страх, тривога

Та раптом бачить робітниця
Перед собою диво-квіти
Навколо них роса іскриться
 Саміж веселі та тендітні.

На кожній квітці сидить фея
Й одна з них бджілці промовля:
Про тебе, люба, знаю все я
я знаю, що летиш здаля.

Ти робітниця й вірний друг
За це тобі винагорода:
Покинеш ти і нас й цей луг
Повернешся до свого роду

Загадай лише бажання 
І враз воно здійсниться
В житті доклала ти старання
Тепер же звеселися!

Тоді сказала бджілка феї:
-За те, що думаєш про інших 
Вкажу до пасіки твоєї
Короткий шлях й поляни вічні.

Завжди зелені там місцини
Завжди квітує там земля
Наймедоносніші рослини Ростуть на тих диво-полях.

Подякувала бджілка феї
І полетіла в рідний дім
Дорідної сімї своєї
Щоб розказати звісно,  всім,
ПРо диво-поле медоносне
І як та де його знайти 
Розповісти про фей чудесних,
Чарівну силу доброти!

Атаманюк В . учениця 6 класу